100 нових горщиків для кактусів (не зовсім про кактуси)

Сьогодні пообіді забрав своє замовлення - більше сотні горщиків для кактусів та інших рослин. Саме для кактусів призначені 100 горщиків на 0.25 літри - вони якраз чудово стають на робочий стіл у будь-якому інтер'єрі, навіть найсоліднішому. Ще десяток більш дрібних і простішого вигляду узяв "просто так": вони теж непогано виглядають, я їх використаю на різні "вірусні рекламні акції" та просто подарунки. Ще два десятки - більшого розміру, по 0.6, 2, та 4.5 літри. У останньому в мене росте великий заміокулькас, тож мені потрібен був принаймні ще один такий самий горщик - для симетрії. 600-грамові горщики чудово підходять для тих замих "заміокулькасів мініатюрних" - так званих "Замікро". Та й під інші рослини трохи більші за звичайний кактус теж розійдуться дуже швидко. І у якості настільного варіанту так само підходить для будь-якого столу. Самі тільки 2-літрові горщики у мене особисто нікуди не прилаштовані ще, але я й додав їх до замовлення на прохання іншої людини. Собі теж залишу, а куди прилаштувати - обов'язково знайдеться!

Загалом же придбанням дуже задоволений. Хоча й довелося трохи поблукати спочатку містом, "розкручуючи" затори та наші чудові київські автомобільні розв'язки, а потім ще гаражним кооперативом, бо хлопці з самого початку не здогадалися сказати мені номер гаражного боксу. У багажник все чудово влізло - ще раз порадів з правильного вибору свого автомобіля. Перетягувати все у квартиру довелося попрацювати, тому замислився над власним окремим приміщенням на зразок тих же гаражних боксів, але, можливо, трохи більш "цивілізованого" вигляду. Відкрити кактусовий магазин - справжній?

Тепер залишилося взяти і поєднати рослини з горщиками - і матимемо вже майже готовий "готовий кактус у подарунок". Відкриття вже незабаром!

От тільки на виставку кактусів сьогодні вже не потрапив...

Декілька фото з київської виставки кактусів, квітень 2012

Сьогодні встиг заскочити на виставку кактусів. Визнаю, словом "виставка" називати це трохи сміливо, але маємо те, що маємо.

Виставка кактусів у Києві, квітень 2012

Маленькі квітучі колючі рослинки. Рослинки справді маленькі, але вже квітнуть.

Кактусів багато і різні



Іноді зустрічаються цікаві екземплярі про які точно можна сказати: кактус!



Разом з тим можна придбати будь-яку рослину. Ціни - мабуть помірні.

Навіщо ці листочки? Не знаю. Загалом, інформаційний взагалі відсутній як такий.

Кумедний волохатий кактус. Але мати собі вдома такий я би не хотів. А ви?

Це вже знову більш схоже на "кактус!"

Трохи не помістилося на спільних лотках. Рослина без колючок - це, мабуть, якийсь сукулент.

Лотки стоять двома відокремленими рядами. Це - другий ряд.

Тут щось уже більш професійне: рівні рядки, однакові горщики, гарні камінці.

Трохи інші кактуси. Оцих жовто-зелених я би собі узяв. Що воно за таке?

А такий... теж кактус? Такий "лапатий" у коробку просто так не покладеш. Як же його дарувати?

Теж кактуси. Деякі навіть схожі на мої.

А це, мабуть, "екзотичні рослини"

І це, мабуть, теж. Але до них інтерес перехожих був мінімальний.

Що я можу сказати? Враження від побаченого суперечливі. З одного боку, добре видно, що люди з великим інтересом ставляться до свого захоплення, і що на своєму захопленні знаються, і що до свого захоплення докладають чималих зусиль. Але це все стосується лише кактусів. Контакт з глядачами - не налагоджений. Цікава інформація - не надана. Люди розглядають ці рослини здебільшого як щось "аж надто екзотичне", а самих власників та організаторів виставки - виключно як диваків, так само екзотичних та "інформаційно неохоплених", як і їхні рослини. Висновок такий: якщо я маю намір якось узяти цю справу у свої руки - докласти власних зусиль є куди і я знаю, що саме і куди саме треба докласти. Тож завтра завітаю на виставку знову - буду встановлювати контакти і просувати свої ідеї.

А рослини й справді цікаві! Якщо кому треба кактус - заходьте на виставку!

Доречі, виставка не прямо на території ботанічного саду, а на проході беспосередньо за ним. Теж сумно, що організатори виставки не можуть домовитися з власниками саду. Є ще над чим працювати. Наступна виставка, здається, за місяць. Завтра з'ясую точніше. Залишайтеся на зв'язку!

На виставку кактусів ще не потрапив, зате знайшов чудові фото кактусової теплиці з Росії

Дозволю собі використати одне фото з галереї:

А сама фотогалерея знаходиться тут: "Наша теплица". Це - теплиця російського інтернет-магазину кактусів та сукулентів "Кактусьонок". Так, мені точно є куди рости!

Цікаво, що ж там на київській виставці кактусів?

Сьогодні у Києві почалася виставка кактусів

Нагадаю, що сьогодні, 23-го квітня, о 9-й годині почалася виставка кактусів та інших екзотичних рослин. Виставка проходить у парку центрального ботанічного саду імені Фоміна, що знаходиться біля метро "Університет", навпроти Володимирського собору. Так званий, "вхід з колонами".

Виставка працює щодня з 9-ї ранку до 6-ї вечора і буде тривати до неділі, 29-го квітня.

Довідки за телефонами: (044) 404-10-56, (097) 469-28-98.

Пообіді збираюся сходити, подивитися що та як, і фотокамеру з собою прихопити. Чекайте на оперативний репортаж!

Інформація з сайту "Кактус Киев: Украинский сайт о кактусах и кактусоводах".

81 кактус на 1 заміокулькас "Замікро"

Повний комплект моїх кактусів на сьогоднішній день. 81 рослина, врахувуючи найдрібніші нові, які здатні будуть вкоренитися. Виглядає не дуже професійно - точніше, навіть, виглядає суто "аматорсько", але ж вони ростуть!

Також на передньому плані - заміокулькас який насправді "Замікро", в уже готовому "товарному" вигляді. "Замікро" - це, схоже, не біологічна назва рослини чи її підвиду, а патентована назва товарної продукції одного з голандських виробників рослин. Ось посилання на патент: PP19314 Zamioculcas plant and named "Zamicro". З нього виходить, що біологічна назва рослини - "Zamioculcas zamiifolia", а "Zamicro" - це вже "культивована назва" (Cultivar denomination). Але це вже історія не зовсім про кактуси.

Доречі, досить цікаво подивитися, як саме там у них усе влаштоване. На промо-ролику дизайнерської агенції, що працювала над створенням сайту для "Замікро", знайшлося декілька секунд зсередини технологічного приміщення - не знаю, чи можна ще це називати "теплицею" - для промислового вирощування декоративних рослин. Можна порівняти з моїм "аматорським підвіконням".

Але я гадаю так: починати з чогось треба і треба неодмінно чогось прагнути. Тільки тоді можна чогось досягти. "Wesselman flowers" - а що, звучить!

Міжнародний День Землі

Сьогодні, 22-го квітня, усі екологічні організації світу намагаються привернути увагу людства до екологічних проблем, проводячи числені акції на підтримку "матінки-природи". На зразок "вимкни світло на годину - врятуй дерево та цілий світ". Як на мене, усі ці акції орієнтовані перш за все навіть не на привертання уваги до реальних екологічних проблем, а на створення у пересічного громадянина, виборця, та платника податків відчуття співучасті у глобальних питаннях. При цьому пересічний громаданин має відчувати це "малим коштом", бо інакше...

А що інакше? Може якраз тоді, коли люди "золотого мільярду" почнуть на власній кишені та на власній інфраструктурі відчувати загрозу для навколишнього середовища - так, загрозу з боку "усіх інших 5 мільярдів", які навіть толком телевізора та інтернету не мають, не кажучи вже про те, щоб замислюватися про якісь там глобальні проблеми. А ці глобальні проблеми перш за все пов'язані аж ніяк не з "розкішним життям" "золотого мільярду": ця частина населення якось собі проживе навіть за умови зникнення тих самих інших 5 мільярдів. Глобальні екологічні проблеми перш за все пов'язані з життям найбіднішого, але найчисленнішого населення планети. Де там перейматися якимись там "екологічними проблемами", коли нема чого їсти та пити? Але тут виходить замкнуте коло: вони не можуть осягнути, що їсти й пити їм не вистачає через те, що сам спосіб їхнього життя становить загрозу для оточення, що напряму впливає на можливість отримання додаткових біологічних ресурсів. А нагальна нестача ресурсів першої необхідності не дає їм можливість думати ні про що інше, окрім отримання цих ресурсів у будь-якій доступній кількості. Часу та можливості на те, щоб поглянути на глобальну проблему глобально - цього не вистачає саме у того населення, яке найбільш на цю проблему впливає і яке найбільш від неї і потерпає.

Таке от замкнуте коло.

Яке це має відношення до моїх кактусів та до кактусів взагалі? Так кактуси - теж рослини, теж навколишнє середовище, теж наше оточення. Декілька днів тому я згадував, що міські любителі кактусів стикаються з проблемою дістати звичайного чистого піску для своїх рослин. То може якраз такі більш конкретні, більш особисті проблеми і змусять замислитися докладніше, де ж він має бути, той чистий пісок? А разом з ним - чиста земля, вода, повітря. Та й рослини теж.

Разом з тим сьогодні - день весіннього рівнодення. Сьогодні довжина дня буде дорівнювати довжині ночі і від сьогодні день більшатиме. Літо починається! А куди ви діваєте свої кактуси влітку?

Скільки живе кактус

Що цікаво, знайти науково достовірну інформацію про це не вдалося. Наявний досвід свідчить про те, що ті самі ехінопсіси легко доживають до 50-60 років і спокійно живуть собі далі. Навіть квітнуть постійно. Теоретично кактус може дожити до 200-300 років. Тож якщо рослину не знищити фізично і добре за нею доглядати... 200 років - це ж скільки поколінь?

Ідея з цього напрошується дуже проста і очевидна: кожен зі 101-го кактуса легко може розглядатися як "окремий об'єкт зі своєю історією". А історію цю можна підтримувати і розвивати, розміщуючи нові фото, враження, тощо. От вже й маємо готову соціальну мережу, застовану на історичному відслідковуванні кожної окремої рослини.

Оригінально? Треба терміново робити, доки ніхто не здогадався! Чи вже хтось встиг здогадатися?..

А скільки живуть ваші кактуси? Чи ви якось їх вирізняєте? Ведете окрему історію кожного? Ну, знаєте, як людини: оце кактус геть маленький, оце у віці одного року, оце він вперше зацвів, оце йому вже 5 років, 10... Чи рослина того не варта?

Як Яценюк дарував кактуси політикам

Оце знайшов у новинах: у 2009-му році приймаючи участь у святкуванні 226-ї річниці міста Севастополя Яценюк у ході гулянь придбав 2 кактуси з великими колючками. При цьому повідомив, що придбав їх "у подарунок двом українським політикам, котрі забагато собі дозвозяють". Імен політиків Яценюк називати не став.

Інформація зі статті: Яценюк купил кактусы в подарок политикам, которые «много себе позволяют».

Не знаю, що саме мав на увазі Арсеній Петрович, але на мій нескромний погляд кактус у подарунок не несе ніякого негативного навантаження. Навпаки, це дуже оригінальний і універсальний подарунок. Звісно ж, коханому чи коханій краше вибрати якусь іншу рослину, але у якості корпоративного подарунка колезі - ідеально!

А ви дарували колись кактус?

З 20-го по 22-ге квітня - виставка кактусів у Одесі

Одеський фонд любителів кактусів "Астеріас" запрошує на весняну виставку кактусів та сукулентів на території компанії "Ваш Сад". Виставка проходитиме з 20-го по 22-ге квітня і працюватиме з 10:00 до 18:00 за адресою: місто Одеса, Французький Бульвар, будинок 85.

У виставці приймуть участь колекціонери х різних міст України. Будуть представлені унікальні колекції кактусів та сукулентних рослин різних видів та родів: каудіціформи, ластовнєві, мезебріантемові («живе каміння» або суперсукуленти), асфоделові, а також листові сукуленти і різні варіанти композицій з цих рослин. Відвідувачі виставки зможуть не тільки побачити багато екзотичних рослин, але й отримати кваліфіковану консультацію з особливостей догляду за цими рослинами, придбати у широкому асортименті супутні товари: книжки, горщики та вазони, добрива, інструменти та аксесуари, грунтові суміші, тощо.

Вхід безкоштовний!

Інформація з сайту "Выставка кактусов в Одессе: апрель 2012".

Як розмножуються йожики 2: насправді в мене закінчився чистий пісок

"Дітки" кактусів висаджують у вологий пісок.

"Дітки" мого кактусу, обідрані два дні тому з великої рослини і трохи вже підсушені, тепер треба висадити у вологий пісок для вкорінення. Насправді, на них на всіх вже є корінці і тепер ці корінці просто треба опустити у землю і почекати, доки рослина почне рости сама, за рахунок власного коріння. З досвіду, на це піде зо два тижні. Занадто заливати кактуси при цьому не треба - пісок має бути лише ледь вологий і добре його час від часу просушувати. Втім, коли кактуси висаджено у гарний чистий пісок, що лежить поверх доброго пухкого, проникного для вологи та повітря грунту - проблем з підсиханням піску не виникає.

Проблема виникла лише у тому, що у мене чистий пісок закінчився. Останні мої активні дії з моїми рослинами витратили залишки мого піску - щось там зо 2 кілограми - дуже й дуже швидко. А звернувшись до інтернету я з великим здивуванням дізнався, що для міських любителів кактусів проблема чистого піску для приготування якісного грунту для рослин стоїть особливо гостро. Для мене, як для людини, що фактично виросла серед піску - для мене це буле дивно. Але виявилося, що це таки проблема. Про пісок для кактусів та інших домашніх рослин - у наступному пості.

Як розмножуються йожікі (ну нехай кактуси ехінопсіс)

"Дітки" кактуса ехінопсіс гібрідний

Учора "обідрав" один зі своїх старих кактусів: він геть увесь заріс молодими пагонами - "дітками". Обдираючи уважно стежив, щоб усі були з корінцями. І таки усі вже з корінцями. Молодих пагонців вийшло чимало - ви самі можете порахувати на фото. Згідно інструкції перед висаджуванням у грунт їх потрібно підсушити. Ще добу так полежать і буду висаджувати.

Отак вони й розмножуються! Далі буде...

Деякі види ехінопсісів

Найчастіше на наших підвіконнях зустрічається Echinopsis Eyriesii, але не в "чистому" вигляді, тому що за роки культивування отримано велику кількість його гібрідних форм. Ці гібріди мають різні за довжиною колючки і часто квітнуть білими або ніжно-рожевими квітами (grandiflora), іноді з темно-рожевою смугою у центрі пелюстки. Квіти розпускаються ввечері і в'януть вже наступного дня, але іноді тримаються і до 2-х діб. Утворюють бокові відростки - "дітки", які можна використовувати для розмноження. Ці ехінопсіси відносяться до рівнинних кактусів і вимагають досить багатий грунт, регулярне поливання, та рівні умови утримання без різких змін.

Echinopsis Obrepanda вирізняється жорсткими, відігнутими до стебла, колючками. Квіти бувають біли, рожеві, є форми з темно-червоними і світло-фіолетовими квітами. Коріння ріпковидне, тому вимагають грунту, підходящого для проникнення вглиб. Походять з високогірних районів, тому люблять свіже повітря.

Echinopsis Aurea мають аналогічне походження та вимагають таких самих умов утримання. Регулярно квітнуть красивими жовтими квітами. Досить невибагливий вид.

Echinopsis Mamillosa має світло-зелене забарвлення стебла, шаровидну форму, досягає більше 15 сантиметрів у диаметрі. Квітне яскравими кармінно-червоними квітами, які видкриваються не повністю. Догляд за ними такий самий, як і за іншими кактусами.

Echinopsis Arachnacantha включає в себе багато різновидів, що мають досить цікаве розташування колючок. Колючки у цього кактуса вигинаються до стебла и нагадують павуків. Вже з раннього віку рослина рясно квітне жовтими або красними квітами. Утворює багато бокових пагонів. Відноситься до високогірних, відповідно теж любить свіже повітря.

Echinopsis Oxigona має крупне кулеподібне стебло, білувати колючки до 1,5 сантиметри довжиною. Квіти рожевого або малинового кольору.

Echinopsis Calochlora - яскраво-зелений кулеподібний кактус з блискучим стеблом і прямими жовтими колючками довжиною до 1 сантиментра. Квіти діаметром близько 8 сантиметрів. Пелюстки зсередини білі, зовні - зеленувато-жовті. Утворює багато "діток". Походить з Бразилії.



Ехінопсіс гібрідний.

Echinopsis Hybrid – представники численного роду гібрідних ехінопсісів. Цю рослину вивели у різних розплідниках під час схрещування з близькородинними лобівіями та тріхоцереусами. Кактус має різноманітну гамму забарвлення квітів. У представників Echinopsis Calochlora дуже нетривкі генетичні показники, тому при розможенням через насіння відбувається розщеплення ознак. І якщо є намір отримати якусь форму, то потрібно брати "дітку" від вже квітнучої гібрідної рослини.

Кактусоводам-початківцям, які бажають почати своє знайомство зі світом кактусів з чогось простого і легкого у вирощуванні, слід звернути увагу саме на ехінопсіси.

Хоча й мамміллярії цілком підходять для першого досвіду, але то вже геть інша історія...

Інформація з сайту MyJane.ru: "Эхинопсисы – не модные, но всё равно любимые".

Магазинний керамзіт - дренаж "Садівник" - нікуди не годиться

Разом з останньою партією горщиків, ще одним невеличким заміокулькасом, і щось з будівельного інструменту, узяв у "Епіцентрі" також пакет "дренажу керамзітового" торгової марки "Садівник". Пакет, на жаль, оформлений суцільно білим, тому що саме там усередині - не видно. Вирішив узяти на пробу.

Висновки невтішні. У пакеті - різнокаліберний набір кривеньких камінців, до того ж дуже брудний. Камінці різного розміру: від 2-х сантиметрів і до майже піску. Останній під час промивання вимився, але куди дівати фракцію "менше 0,5 мм" - хіба що дадати у грунт для кращої гігроскопічності.

Більш крупна фракція - знову ж таки, дуже різних розмірів - дуже нерівна, абсолютно неестетична, зверху радше сірого кольору, всередині - геть сірого. Схоже на якісь відходи якогось виробництва, бо навіть звичайний будівельний керамзіт має кращий зовнішній вигляд. Не кажучи вже про спеціальні його сорти призначені саме для засипки доріжок, відкритих ділянок навколо будинку, тощо.

У подальшому придбанні продукції цієї марки категорично відмовити!

Дренаж керамзітовий "Садівник". Пісок і бруд вимитий, але все одно нічого хорошого.

Етикетка "дренаж керамзітовий". Побачити що всередині без відкривання пакету не вийде.

Не пропустіть: виставка кактусів та інших екзотичних рослин у Києві

23-29 квітня у Києві відбудеться виставка кактусів та інших екзотичних рослин. Виставка буде проходити у парку ботанічного саду імені Фоміна, що знаходиться біля метро "Університет", навпроти Володимирського собору. Так званий, "вхід з колонами".

Режим роботи виставки: з 9:00 до 18:00, щодня.

Довідки за телефонами: (044) 404-10-56, (097) 469-28-98.

За даними сайту "Кактус Киев: Украинский сайт о кактусах и кактусоводах".

Flowers & HorTech Ukraine & CIS 2012

Виявляється, я щойно пропустив найбільшу спеціалізовану виставку з квіткового бізнесу, ландшафтного дизайну, та флорістики. Flowers & HorTech Ukraine & CIS 2012 проходила з 11-го по 13-те квітня і закінчилася якраз учора. А шкода - дуже цікаво було би поглянути на це все дійство! Як вам список лише тільки інформаційних партнерів:

Агросвіт України, журнал
Благоустройство & Ландшафт, журнал
Гавриш, журнал (Россия)
Питомник и частный сад, журнал (Россия)
Квіти України, журнал
Любимая дача, журнал
Нескучный сад, журнал
Объект, журнал
Приватный дом, журнал
Хімія. Агрономія. Сервіс, журнал
Decor, журнал
Infomax, каталог (Польша)
Viva! Decor, журнал
Цветы и газоны, журнал
Овощи и фрукты, журнал
Увесь перелік учасників можна знайти тут: "Предварительный список участников Flowers & HorTech Ukraine & CIS 2012". Треба докладно його вивчити: може я вже чийсь конкурент? І надалі за такими подіями слідкувати уважно. Це, звісно, у тому випадку, якщо маю твердий намір у цій справі чогось таки досягти.

Навіть моя мама вміє вирощувати кактуси

Завітавши учора до батьків в гості несподівано для себе завважив на вікні та поряд з ним таких от велетнів. Для порівняння розмірів поряд з кактусов поклав сірникову коробку.

Це має бути той самий ехінопсіс, але ж у мене особисто такі не ростуть - ні за розміром, ні за формою. Чомусь під враженням забув запитати у чому ж хитрість. Але, гадаю, мама й сама не знає: посадила, поливає, стоять собі на вікні і ростуть, ростуть, ростуть.

Що й не кажи, але кактус - особливо таких, "народних" сортів - рослина й справді ідеальна для домашнього зеленого куточка. Рекомендую!

Добриво для кактусів та сукулентів

Був у "Епіцентрі", разом з іншим добрав добрива до своїх кактусів. Українське мені чомусь не сподобалося - узяв польського. Отакого:

Добриво для кактусів та сукулентів (navoz do kaktusow i sukulentow)

Оригінальний опис на офіційному сайті тут: Florovit nawóz do kaktusów i sukulentów. Спочатку не помітив, але російськомовна версія теж є: Флоровит удобрение для кактусов и суккулентов.

Вчора розвів літрову пляшку. Користуватися зручно: використовується мірний наливний ковпачок, як на рідких засобах для прання. З нього назовні нічого не проливається, все потрапляє куди треба, а зайве легко повертається назад у пляшку. У інструкції написано, що кактус розчином потрібно поливати періодично, кожні 3 тижні. А у період цвітіння - кожні 10 днів. Що цікаво, при потраплянні на шкіру засіб необхідно одразу ж змити великою кількістю води. Треба з ним обережніше, а то в мене на кухні квітів теж багато.

Доречі, заміокулькас, як виявилося, теж дуже отруйний.

Літрової пляшки якраз вистачило на те, щоб полити усі мої кактуси. Навіть заміокулькасу трохи дісталося. Загалом же цієї пляшки має вистачити на 50 літрів готового розчину. Тож за наявної кількості моїх кактусів її легко вистачить більше як на рік, а то і 2 роки. Але ж я планую цю кількість планомірно збільшувати, тож, сподіваюся, справа піде швидше.

Тепер цікаво, як перевірити ефект від цього добрива. Якщо напротязі тижня мої кактуси, принаймні, не загнуться усі й одразу - буду вважати ефект, щонайменше, не негативним. А поки що не знаю, рекомендувати цей засіб чи ні, але зараз я використовую саме його.

Нехай ваші кактуси будуть гладкі та шовковисті! Чи то білі та пухнасті! Ну чи зелені та колючі.

Глиняні горщики для кактусів

Якість горщика для посадки кактуса принципової різниці не має. Набагато важливіші його розміри: горщик має бути не надто великим і не надто малим. У великому горщику відбувається застій вологи у незаповненій корінням землі. А у малому коріння просто не поміщається.

Найчастіше колекціонери тримають кактуси у пластмасових кубіках. Але кактус може рости і в будь-якому іншому горщику, аби тільки він мав у дні отвір для стоку зайвої води та для кращої вентиляції. Але глиняний горщик, звісно ж, набагато більш естетичний. Глиняний горщик погано підходить для великої колекції кактусів, але виключно з огляду на необхідність компактного розміщення усієї колекції та власної ваги. Якщо сотня маленьких пластикових кубіків майже нічого не важать і розташовуються рядками, то уявіть собі сотню глиняних горщечків? Але якщо у вас не сотня рослин і для вас має значення саме естетичний бік використання кактуса - скажімо, він стоїть у вас на робочому столі - тоді вибір глиняного горщика чи не найкращий варіант.

Глиняні горщики мають багато переваг. Перш за все, вони просто гарні і виглядають "недешево". Також вони не перегріваються під пялючим сонцем - це вже відноситься до фінкціонального боку. Разом з тим глиняний горщик непрозорий для сонячного проміння, що забезпечує набагато кращий мікроклімат у грунті, ніж пластик. Разом з тим глиняний горщик забезпечує додаткове проходження вологи та повітря через свої стінки, покращуючи таким чином істування рослини. Звісно ж, якщо стінки вашого горщика не вкриті емаллю. Доречі, емальовані горщики використовувати для посадки рослин дуже не рекомендується. Правда вона гарні...

Об'єм та глибину горщика треба вибирати з урахування розміру коріння рослини: треба додати по 1-2 сантиметри (в залежності від розміру: чим більша рослина - тим більше додавати) знизу та з боків. Тут можна зауважити, що для цього більш підходять горшики "високі": у яких висота трохи перевищує ширини. Якщо глибини горщика й буде забагато, це легко виправити, насипавши на дно трохи більше дренажних камінців.

Зазвичай у глиняного горщика дренажний отвір у дні доволі великий. Найзручніше його закртити шматком старого розбитого такого самого глиняного горщика, але й підходящий за розміром плаский камінець з дренажу також підійде. Цей центральний камінець потрібно щільно закласти з боків іншими камінцями, щоб уникнути його випадкового зсуву під час посадки рослини чи наступного перенесення горщика і, таким чином, повного відкриття дренажного отвору.

Якщо рослина має розвинуту пласку систему коріння, її краще саджати у такий само плаский горщик. Глиняні горщики є й такі: вони можуть нагадувати або піали, або навіть широкі тарілки.

Глиняний горщик найкраще тримате на відповідному піддоні - теж глиняному. По-перше, це дуже гарно естетично. По-друге, це найкраще сприяє роботі дренажної системи. Ну і, нарешті, це дає можливість використовувати так званий "нижній полив". Хоча для кактусів останнє застосовується нечасто.

Загалом же глина - певно, найкращий матеріал для розміщення рослин у якості оздоблення житла чи офісу. Хіба вам не приємно жити у оточенні натуральних матеріалів? Адже сама рослина, кактус - вона взагалі не просто "натуральна", а ще й жива. Чого ж без зайвої на те потреби саджати її у "мертвий" пластик? Та й функціонально глиняний горщик має лише один недолік у порівнянні з пластиком, та й то він відноситься до масового компактного розміщення великої колекції. В усьому іншому - самі переваги.

Використано матеріали з сайту www.cactuskiev.com.ua

Перший пішов! А за ним - другий і третій.

Віддав у гарні руки 3 кактуси. В уже готовому до викорастання вигляді, висадженими у красиві (теракотові) глиняні горщики. У процесі передачі вже усвідомлена проблема постала у практичному плані: як вже готові кактуси носити? Якщо, скажімо, під час переїзду - можна скласти їх разом з іншими квітами у підходящу коробку. А якшо, скажімо, на подарунок? Один лише кактус? Або віднести в офіс, на роботу? Як його упакувати щоб не пом'явся і не розсипався?

Перший віддавав у себе у дворі, тож виніс у першій коробці, яка трапилася під руку. Просто щоб "геть у руках" не нести. Другий і третій, а разом з ними - ще три вже нових - склав у ту саму коробку, але місця ще лишилося і тому під час переноски коробка трохи нахилилася і один горщик перекинувся і розсивав грунт та "впустив" вже посаджений кактус. Кактус не постраждав і засипати все назад як було не так вже й важко, але проблема лишається: кактуси треба якось транспортувати і для цього потрібні спеціальні коробки.

Чи проблема це для сучасних технологій? Сьогодні ми створюємо блоги натисканням однієї кнопки, а що там відбувається у реальному світі, світі матеріальному - не знаємо. Тож відкрию таємницю: ні, на сьогоднішній день створити коробку для кактусів - не проблема взагалі! Тож наступний крок буде такий...

Кактус ехінопсіс не любить пряме сонячне проміння

Здавалося б, кактус живе собі десь у пустелі, де сонця - вдосталь цілий рік і майже цілодобово. Але ехінопсіс, виставлений прямо на яскраве літнє сонце у наших широтах, у Києві, отримує числені опіки і може навіть загинути. Більше того: навіть якщо його поступово "привчати" до прямого сонячного проміння, все одно в таких умовах він почуватиметься не дуже затишно. Зокрема, на відкритому сонці ехінопсіс ростиме не так активно, розвиток рослини пригнічується.

Але нестача світла впливає на цей кактус так само негативно. Тут і викривлення росту: дуже видовжене замість звичайно округлого стебло. Тут і погано розвинуті колючки. Про цвітіння годі вже й казати.

Тож найкраще місце для цього кактусу виходить... за робочим столом! Освітлення тут якраз таке, як треба: достатнє для нормальної роботи людини, але не надто яскраве, бо кому ж сподобається працювати на сонячній спеці. До того ж тут майже ідеальні умови надходження свіжого повітря, чого кактуси потребують так само, як і люди.

Так що якщо у вас звичайний, гарний, світлий та просторий офіс - кактус так само чудово житиме у ньому, як і ви самі. А от якщо у вас похмуро, задуха, та ще й вогко та темно - може краще поміняти офіс, або, принаймні, щось зробити для того, щоб змінити умови на краще і для вас, і для кактусів. Хіба ні?

3 кактуси у глиняних горщиках

Цвітіння кактуса ехінопсіс на відео

Як все починалося

Все почалося з переїзду на нову квартиру. 46,5 квадратних метрів нової світлої чистої щойно з під будівельників площи з більш як двома метрами підвіконь - це таки приємна річ. Мама не буде мамою, якщо не привезе мені якихось квітів зі своєї численої колекції. Але вижили з них тільки колючі кульки. І то навіть почуваються більш ніж чудово в моїх "холостяцьких побутових умовах". Ідеальна квітка для будь-якого інтер'єру! Ну, майже для будь-якого.

Колючими кульками були єхінопсіси - це я вже потім з'ясував, я не настільки у кактусах розбираюся. Але маю намір таки розібратися.

Фото не моє, але мій найстаріший ехінопсіс квітне точно так само.

Ехінопсіс - це, певно, найпопулярніший кактус у наших домівках. Він досить невибагливий у догляді, легко розмножується, добре росте і за виконання простих умов зимування часто квітне красивим рожево-білим квітом. Що ще можна вимагати від простої кімнатної рослини?

Поїхали!

Вчора мені засклили балкон, але то геть інша історія. Разом з новим вікном з'явилося ще одне підвіконня більш як триметрової ширини, а отже місце для розміщення усього мого зеленого господарства. Тому сьогодні узявся розсаджувати і пересаджувати свої кактуси. Загалом вийшло 23 окремі рослини, плюс 2 - великі, плюс 2 - продовгуваті, плюс 5 ще геть дрібних. І разом з тим прийшла ідея назви сайту та нова ідея-фікс: 101 кактус. Довести кількість власних кактусів до більш як 100 штук, а разом з тим створити сайт з відповідною назвою. Звучить, правда ж?

Доречі, свої кактуси я періодично роздаю, тож з цього дня усі, які будуть роздані надалі - їх теж буду рахувати. Гадаю, це буде чесно. До того вчора висадив 3 окремих кастусі у свіже-придбані теракотові горщики. Слівце ж бо яке: "теракотові"! Насправді вони глиняні, але дуже якісні і гарні зовні. Солідні такі. Кактус у такому горщику чудово виглядає як "окремий предмет інтер'єру". Дуже солідно і "недешево". Доречі, ці горщики виробляються у нас, в Україні. Треба буде ще закупити. А в таких горщиках кактуси можна вже й потроху продавати. Бо у магазині вони не надто й дешево коштують, як виявляється.

Поїхали!